Фільтрові  використовуються для водозабірних та гідро-геологічних свердловин. Під час буріння проводиться розвідка з визначенням параметрів водоносного горизонту. Після виявлення водоносного горизонту виконується підготовка обсадних труб та фільтру, виконується опускання фільтрової колони. В даний час переважно використовуються обсадні труби з харчового пластику, перевагами яких є: стійкість до корозії та хімічна нейтральність (виробники надають 50 років гарантії). Фільтр виготовляють на всю потужність водоносного горизонту. Після обсадки виконується обсипка затрубного простору фільтрової колони гравієм дрібної фракції (влаштування гравійного фільтру).

Після закінчення бурових робіт спеціалісти монтують насосне обладнання та опускають в свердловину. Для кожної свердловини даються рекомендації щодо підбору насосного обладнання та правила експлуатації свердловини. Таких свердловин достатньо для побутових цілей, користування ними дуже просте та водночас довговічне.

Безфільтрові свердловини пробурюються у твердих породах. Надходження води відбувається з тріщин у твердих корінних породах. В такому випадку не використовується фільтр – залишається відкритий ствол.

Бурові роботи з комбінованих свердловин виконуються в складних інженерно-гідрогеологічних умовах для перекриття «верховодки, «пливуна» шляхом встановлення та цементації кондуктора чи технологічної (проміжної) колони Також є артезіанські свердловини, з яких вода підіймається самостійно, тому що знаходиться під тиском напірних пластів. Вони, зазвичай, знаходяться на глибині від 25 до 400 метрів. Така свердловина володіє високим дебітом водовіддачі (до 40 літрів в хвилину і більше).

Виходячи з того, яку породу та глибину потрібно пройти, обирається відповідний метод буріння свердловини.